Археологиня Марина Хададова досліджує древлянські пам’ятки Житомирщини
Унікальні артефакти, цікаві знахідки та важка, кропітка робота – все це археологія. Про свій шлях у професії, загадкові історичні знахідки на Житомирщині та крокування до успіху розповіла археологиня, викладачка історичного факультету ЖДУ ім. Івана Франка Марина Хададова, пише сайт Zhytomyr.travel.
«Перше знайомство з археологією відбулося ще в дитинстві. Я народилася в Криму, територія якого містить багато археологічних пам’яток. Так сталося, що я абсолютно випадково в дитинстві натрапила на розкопки, і мене це зацікавило. Після закінчення школи вступила до Дніпропетровського національного університету на історичний факультет. Спеціалізувалася на археології. Мені пощастило навчатись археології та працювати в експедиції під керівництвом відомої української археологині, професора Ірини Федорівни Ковальової. Вже з першого курсу почала працювати в експедиції лаборантом, далі старшим лаборантом. Брала участь у дослідженні курганних могильників Ямної й Катакомбної культури та скіфів в Дніпропетровській та Запорізькій області».
«Після закінчення університету почала працювати в Житомирському обласному краєзнавчому музеї. Працювала у відділі фондів. Житомирський краєзнавчий музей має гарну археологічну збірку, яку, на жаль, поки неможливо виставити в експозиції. За час роботи брала участь в упорядкуванні археологічних колекцій, введенні в науковий обіг археологічних артефактів. Пізніше, з 2003 року, я почала працювати в Житомирському державному університеті ім. Івана Франка, на історичному факультеті. Зараз викладаю археологію, методику польової археології та керую археологічною практикою»
«З початком викладання в університеті відновилися поїздки в археологічні експедиції, Разом зі студентами історичного факультету працювала в експедиції на Губинському городищі ХІІІ ст. – літописному городищі Болохівської землі. Експедицією керував академік Іон Ізраїлевич Винокур – видатний український археолог і просто гарна людина. Кілька років поспіль досліджувала кургани скіфського часу біля смт. Сатанів Хмельницької області. Потім разом зі студентами досліджували пам’ятки Трипільської культури на Дністрі у складі Дністровської комплексної експедиції Інституту Археології НАН України. А з 2010 року і до сьогодні працюю в Житомирській археологічній експедиції ІА НАН України. На базі експедиції проходять практику студенти історичного факультету ЖДУ ім. Івана Франка. Основний напрямок досліджень експедиції – древлянські пам’ятки Житомирщини. Це племінні центри древлян: Іскоростень, Малин, Олевськ. Також на базі експедиції відбуваються дослідження експериментальної археології. В них із задоволенням беруть участь студенти – практиканти».
«Чомусь існує стереотип, що археологія – це чоловіча справа. Серед археологів багато жінок, хоч чоловіків більше. Але коли ти потрапляєш у це чоловіче середовище і хочеш, щоб тебе сприймали як рівну, немає місця примхам чи невдоволенню. Всі йдуть копати в дощ – ти йдеш копати в дощ, всі тягають каміння – ти тягаєш каміння»
Фото: Альона Савосіна, Zhytomyr.travel
Читайте також: Житомирянин за старовинними технологіями виготовляє взуття із коноплі