Схожа на бочку без дна: в музеї Житомира зберігається пральна машина ХІХ століття
Як прали білизну наші предки сто, двісті років тому? Якою була пральна машина того часу? У фондах краєзнавчого музею зберігається предмет, схожий на бочку, але вона без дна. І видовбана із суцільної колоди. З липи. Інколи довбали з ясена. Цей побутовий предмет українців мав назву жлукто – це і є пральна машина того часу. У деяких селах на Поліссі її ще називали – зольниця.
На середньому Подніпров’ї та на сході Поділля побутувала назва жлукто, на Хмельниччині – вулай чи гуличок, на Тернопільщині і західніше – зольниця, а в Карпатах – зварка.
На півдні України білизну інколи золили в діжках, або ж кип’ятили в котлах. Мило на наших теренах з’явилось в 20-х роках ХХ століття, а в селах і в 50-х роках було в дефіциті, пише news.dks.com.ua.
Читайте також: У Житомирі майстер виконує унікальні витончені роботи на фруктових кісточках
