На Житомирщині розглядають можливість поновити роботу аеропорту, на запуск потрібно 20 млн доларів
Місцева влада на Житомирщині розглядає можливість відновити і запустити після війни міжнародний аеропорт “Житомир”, який не використовувався у період з 1990-2014 років.
Про це повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Дослівно: “Це дозволить створити альтернативу міжнародним аеропортам “Бориспіль” та “Жуляни”, а також запропонувати вигідні умови лоукост-авіакомпаніям завдяки його дисконтним ставкам і зборам та скороченням льотного часу. Авіакомпанії вже неодноразово заявляли про свою готовність зайти в Україну після завершення війни. Аеропорт в Житомирі також можна в перспективі розглядати як один із центрів, де здійснюватимуться вантажні перевезення“, — зазначає Шуляк.
За її словами, водночас інвестиції у його запуск становлять близько 20 млн доларів, але місцева влада бачить можливість залучити ці кошти з кількох джерел.
“Житомирщина нещодавно представила програму комплексного відновлення, яка охоплює всі сфери життєдіяльності регіону, аналіз її переваг, а також перелік кроків, необхідних для того, щоб їх якнайкраще реалізувати при відбудові за принципом “Будуй краще, ніж було”. Відновлення аеропорту “Житомир” місцева влада бачить як один з пріоритетних напрямків реалізації транспортного потенціалу Житомирської області“, — інформує “Слуга народу”.
Повідомляється, що аеропорт “Житомир” імені Сергія Корольова заснований в 1937 році. В період з 1990 до 2014 років аеропорт не використовувався, хоча він має всю необхідну інфраструктуру для того, щоб обслуговувати авіаперевезення. Одна з основних причин, чому аеропорт не використовувався до війни, був незадовільний стан її зльотно-посадкової смуги тощо. Тому органи місцевого самоврядування Житомирщини, пояснила Шуляк, мають детальний план як і щодо неї, так і загалом по ремонту і модернізації аеропорту.
“ОМС у програмі комплексного відновлення прописали всі необхідні кроки – подовження і розширення злітно-посадкової смуги, установку необхідного обладнання у самому аеропорті, ремонт перону та перед ангарної території, добудову ангарів, побудову вантажного терміналу, відкриття міжнародного пункту пропуску, внутрішні ремонтні роботи та облаштування існуючого готелю тощо“, – зазначила голова Комітету місцевого самоврядування і регіонального розвитку.
Вона додала, що найголовнішою перевагою аеропорту “Житомир” в контексті пасажирських перевезень є його невелика віддаленість від столиці України – міста Київ. Це єдиний в Україні приватний аеропорт, що дозволяє йому уникати державного регулювання цін на аеропортові збори і таким чином пропонувати вигідні пропозиції авіакомпаніям.
“Бюджетні авіакомпанії, переконана місцева влада, зможуть зупинити свій вибір на користь аеропорту “Житомир” завдяки його дисконтним ставкам і зборам та скороченням льотного часу. Знижки на авіаційні послуги, які будуть пропонуватися для авіакомпаній, посприяють формуванню більш низької собівартості польотів через аеропорт “Житомир” і відповідно забезпечать перевагу за ціною квитків для пасажирів. Безкоштовне перевезення пасажирів від станції метро “Житомирська” може стати значною перевагою в боротьбі за споживача. Введення в експлуатацію аеропорту “Житомир” дозволить скоротити відстань, яку потрібно подолати жителям обласних центрів до найближчого аеропорту“, – додала Олена Шуляк.
Крім того, переконана Шуляк, аеропорт також можна в перспективі розглядати як один із центрів, де здійснюватимуться вантажні перевезення. Він має велику перевагу як майбутній центр вантажних авіаперевезень завдяки місцерозташуванню поруч з магістраллю Е40 (Київ-Львів), наявності поруч дешевих складів. Після введення в експлуатацію Міжнародний аеропорт “Житомир” зможе приймати повітряні судна типу Airbus320, що дає можливість обслуговувати більше ніж 300 тис. осіб в рік і 5 тис. тонн вантажів
За її словами, загальна вартість необхідних інвестицій у цей проєкт становить 20 млн доларів, але перелік можливих джерел фінансування, які передбачила місцева влада, досить широкий.
