Головнокомандувач ЗСУ нагородив воїнів 95-ки, які відзначилися під час боїв з ворогом на Курщині
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нагородив воїнів 95-ї ОДШб, які відзначилися під час боїв з ворогом на Курщині. Зокрема, серед нагороджених і командир гармати Володимир, який отримав орден “За мужність” III ступеню за відданість та ефективне виконання завдань.
Про це інформує віддіення комунікацій 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади.
Дослівно: “Коли почалось повномасштабне вторгнення, я розумів, що не можу сидіти вдома й не допомагати країні у боротьбі з нечистю. Я прийшов до Гощанського об’єднаного районного ТЦК [ред. Рівненщина], і сказав, що хочу служити. Мене відправили в ДШВ“, — розповів Володимир.
Зазначається, що за розподілом хлопець потрапив у 95 бригаду, й з травня 2022 року він активно виконує завдання в складі артилерійського підрозділу.
“Я знав, що тут мене всього навчать, адже такий досвід є не у всіх бригад. 95-ка одна з найсильніших, тому мені не було страшно“, — з гордістю каже командир десантник.
Повідомляється, наразі він старший навідник британської гармати L-119. Саме він відповідає за наведення на ціль.
“Часто ми працюємо по бліндажах, окопах і рідше техніці. Росіяни залучають більше піхоту, ніж техніку. Для них це звичайний м’ясний штурм і вони вважають недоцільним використовувати техніку, краще покласти сотні людей“, — зазначає Володимир.
У бригаді зауважують, коли Володимир долучився до війська, йому було лише 22 роки. Він розумів, що може бути корисним в армії. А ось рідні були спочатку налякані його вибором, але прийняли й підтримують хлопця.
“Свій перший бій я зустрів під Кремінною, тоді я ще працював на мінометах. Потім перекинули на L-119. Мені подобається ця гаубиця, вона дуже влучна, на неї кажуть «снайперська гармата». Вважаю, що майстерність артилериста залежить від його прагнення нанести більше ушкоджень противнику та бажання вдосконалюватися”, — стверджує юнак.
Додається, що розрахунок Володимира знищив чимало окупантів та їхньої техніки, але хлопець зізнається, що цього все одно буде мало. Поки не вб’є останнього росіянина, який буде хотіти загарбати нашу територію, не зупиниться.
“Ми тут до Перемоги, нас ніхто не замінить на фронті. Але хочеться, щоб до нас долучалися чоловіки, підсилили нас тут, щоб разом виконали українську мрію!“, — закликає Володимир.
