Радіо «New Day FM» мовить виключно українською: яка ситуація з українською мовою на Житомирщині

13.07.2021

Від початку дії ст. 30 “мовного закону” із Житомирщини до Уповноваженого із захисту державної мови надійшло лише 10 скарг Ця втішна статистика може претендувати на об’єктивність, про що свідчать результати соціологічного опитування, яке провели у Житомирі. Хоча в обласному центрі досі багато російської мови на рівні побутового спілкування, але сфера обслуговування впевнено перейшла на українську. Звісно, не все ідеально, та позитив значно переважає негатив.

З 16 липня розпочинається черговий етап реалізації мовного закону. Укрінформ вирішив з’ясувати, як виконуються його норми у сфері обслуговування на Житомирщині.

ПОРУШЕНЬ МОВНОГО ЗАКОНУ НА ЖИТОМИРЩИНІ МАЛО

Якщо послухати, якою мовою розмовляють на вулиці, в кав’ярнях, у транспорті, на дитячих майданчиках жителі Житомира, то складається враження, що російської тут справді забагато.

Зі свого досвіду скажу, що серед моїх знайомих та колег чимало двомовних, але практично у всіх випадках при розмові чи спілкуванні зі мною у соцмережах вони переходять на українську. Немає з цим проблем і під час інтерв’ю, адже співрозмовники майже завжди говорять українською.

У торговельних мережах Житомира персонал із 16 січня, як тільки набула чинності стаття 30 мовного закону, перейшов на українську. Щоправда, продавці у маленьких крамничках та на ринках досі часто розмовляють російською. Вивіски російською трапляються лише подекуди, на окремих закладах, і вони майже непримітні.

Як зауважив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, Житомирщина наразі – серед тих областей, з яких надходить незначна кількість скарг на порушення статті 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«За пів року їх надійшло лише 10, тоді як загалом їх уже понад 2000. Скарги стосуються переважно відсутності української версії інтернет-магазинів, зовнішньої реклами (вивісок) та освіти. Проте з 16 липня ми очікуємо нової хвилі скарг громадян, яка пов’язана із тим, що набувають чинності статті мовного закону, що стосуються іспитів на рівень володіння державною мовою, сфери культури і розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів у кінотеатрах і на телебаченні тощо (частини 2-6, 8 ст. 23, ст. 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»). Сподіваюся, що Житомирщина і тут проявить високий рівень законослухняності й всі нові норми закону будуть виконуватися на належному рівні», – зазначив Кремінь.

У ЖИТОМИРІ ПОБІЛЬШАЛО УКРАЇНСЬКОЇ

Студенти-філологи Житомирського державного університету ім. І.Франка упродовж лютого-травня провели соціологічне опитування, яким охопили 228 закладів різних форм власності, аби з’ясувати, чи перейшла на українську сфера обслуговування обласного центру.

«Результати цього опитування більше втішають, аніж дратують, – розповідає професор кафедри української мови Житомирського державного університету ім. І.Франка Віктор Мойсієнко. – Наприклад, на запитання українською від споживачів було надано таку ж відповідь серед усіх опитаних у 84% випадків. Причому фактично всі оператори служб таксі відповідають тільки українською, а це означає, що їхні керівники провели співбесіду з працівниками. У Житомирі, наприклад, я не чув, щоб оператори відповідали українською, всі практично розмовляли російською, але після 16 січня вони перейшли на українську. Коли студенти розмовляли російською, зрідка їм нею й відповідали. Натомість серед таксистів трапляються різні випадки».

За словами професора, коли до цих самих респондентів студенти зверталися російською, то такою ж мовою їм відповіли у 27% випадків. Це свідчить, що російська мова діє на співрозмовника.

Щодо поінформованості про закон, то 77% працівників закладів сказали, що знають про нього і позитивно його оцінюють. Дев’ять людей зі всіх опитаних негативно висловилися щодо закону, 33 відповіли, що їм байдуже.

«Ця статистика приємна для Житомира як постколоніального міста відставних офіцерів царської Росії й міста, куди з’їжджалися пенсіонери з усіх усюд Радянського Союзу, де російських шкіл було більше, ніж українських. Утім вона далеко ще не та, до якої треба прагнути. Коли я приїхав у Житомир у 1983 році, то це був «русский город», українська мова тут побутувала на якихось задвірках у приватному секторі. Сьогодні ситуація однозначно змінилася. Принаймні, житомирець точно знає, що йому не соромно говорити українською, а тоді було соромно», – додав Мойсієнко.

Своїм досвідом переходу на українську мову поділився Житомирський міський голова Сергій Сухомлин. У 2015 році його обрали мером, і доти російськомовний політик провів першу сесію міськради українською.

Сергій Сухомлин

«Я із сім’ї військових. Батька постійно переводили з однієї частини в іншу, ми жили в Німеччині, Новограді-Волинському, Старокостянтинові, Житомирі… Потім було навчання у військовому училищі в Харкові. Я фактично не відвідував уроків української мови. Під час виборів провів понад 200 зустрічей у колективах та дворах – і там була тільки російська мова. Але я не мав права підвести людей, і вже першу сесію проводив українською. Дуже добре пам’ятаю той відповідальний момент. Було важко змінюватися, бо спочатку ти думаєш російською, а потім перекладаєш. Я читав і дивився фільми українською мовою. Покращення у мене пішло після того, як у нас з’явилася третя дитина, і вона розмовляє винятково українською. Вдома ми з дружиною більше, все ж, спілкуємося російською, а от з дитиною, щоб бути на рівних, розмовляємо українською – і це також допомагає. Зараз, коли я спілкуюся на якісь професійні й практичні теми, наприклад, щодо водоканалу, обладнання, мені вже інколи доводиться перекладати на російську чи шукати російські відповідники», – зазначив Сухомлин.

ЗРОСІЙЩЕНА ДРЕВЛЯНСЬКА СТОЛИЦЯ

Кілька тижнів тому на вихідних їздила у Коростень. Місто відоме як “столиця древлян”, а от нинішня мовна ситуація там дуже контрастна.

Приїхала на місцевий автовокзал, де більшість людей, які прибули з навколишніх сіл чи повертаються додому, у своїх розмовах використовують діалекти. Ту поліську говірку приємно слухати, бо вона не зіпсована словами іншомовного походження, а така, яка тут побутує здавна.

Натомість у центрі міста здивувало засилля російської. У кав’ярні, магазині одягу та продуктовій крамниці на мою українську відповідали російською. Ще з одної кав’ярні почула гучні пісні російською.

«Коростень – це місто, яке було неймовірно зросійщене. Там великий залізничний вузол, багато військових частин, і зрозуміло, що частина місцевих жителів нікуди в Томськ чи Тамбов не переїхали і «вимагають своїх прав». Тож вони виявляють різкий спротив, коли заходить мова про закон», – акцентує Віктор Мойсієнко.

У цьому контексті згадую нашу з професором розмову трирічної давнини, коли готувала публікацію про діалекти.

Запам’яталося, як науковець говорив, що на Поліссі до 1980-х років ще можна було в первісному вигляді почути ту мову, якою говорили в Київській Русі на Овруччині й Коростенщині. Тоді розмова неписьменних бабусь та дідусів ще не була спотворена газетами, телебаченням та інтернетом.

ПРОТИДІЯ «АКУСТИЧНОМУ НАСИЛЬСТВУ» – В РУКАХ СПОЖИВАЧІВ

Якщо вже йдеться про мову засобів масової інформації Житомира, то російську дозволяють собі лише деякі нерейтингові сайти. Телебачення теж говорить українською. Серед газет є такі, де в одному номері друкують публікації російською та українською.

Одне з таких видань – газета «Субота». Двомовність її редактор Віктор Титов пояснює так: «Це відбиття реального стану мовної ситуації, коли в області є частина людей, які говорять українською, частина російською, а частина – паралельно двома мовами».

Натомість заступник директора радіостанції «New Day FM» Олена Галагуза наголошує, що це місцеве радіо мовить виключно українською.

Олена Галагуза

«У нас є дві частоти, і ми транслюємося переважно на північ Житомирщини. Наша радіостанція єдина в області, яка мовить у прямому ефірі з 8.00 до 20.00. У нас великий діапазон програм, але в першу чергу ми акцентуємо свою діяльність на висвітленні місцевої тематики. Дискусії щодо мови, якою подавати інформацію, взагалі не було. У нас мовлення лише українською. Ми навіть перевиконуємо квоту з української музики», – каже Галагуза.

Тарас Кремінь наголошує, що 1 січня 2022 року набуде чинності ст. 25 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Відповідно, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, аніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною, а у кожному місці розповсюдження друкованих медіа їх частка державною мовою має становити не менше 50%. Хотів би вкотре наголосити, що мовний закон ухвалений два роки тому, і часу в усіх цілком достатньо, щоб підготуватися до його виконання», – додав Уповноважений із захисту державної мови.

Заодно поцікавилася, як може вплинути на музичний супровід кав’ярні відвідувач, коли чує там російську, на що Кремінь відповів:

«Ми пам’ятаємо не одну історію про конфлікти, які виникали на ґрунті «примусової» демонстрації російських кінофільмів чи російської музики у громадських місцях. Пам’ятаємо, як свого часу у Верховній Раді з’явився законопроєкт про заборону «акустичного насильства» у громадському транспорті. Музичний супровід у закладах громадського харчування не регулюється законом, але це питання дотримання прав відвідувача, який спокійно може зробити зауваження та попросити перемкнути музику».

Ірина Чириця, Житомир
Фото з відкритих джерел

Читайте також: «Коли дізнаюсь якусь класну новину, відразу хочеться розповісти в ефірі»: Аліна Ласкава – радіоведуча NewDay FM

newday.org.ua