Мовознавець Олександр Авраменко висловився щодо скасування нової редакції правопису
Окружний адміністративний суд Києва скасував постанову Кабінету міністрів, якою було схвалено нову редакцію “Українського правопису”. Позивачами виступили учениця 7 класу з Херсону, яку представляє адвокат Дмитро Ільченко. Кабінет міністрів схвалив нову редакцію правопису 22 травня 2019 року. Вона набула чинності 3 червня того року.
Підставою позову було те, що уряд не має права змінювати правопис, оскільки подібне просто не є його компетенцією.
Також під час розгляду з’ясувалося, що “мовна комісія” мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом. Тобто в наш правопис вносилися зміни, фактично, на колінах.
Рішення вступає в силу після його апеляційного перегляду – якщо КМУ подасть апеляцію.
Мовознавець Олександр Авраменко висловився щодо скасування нової редакції правопису:
“У мене немає слів… Уже другий рік ми навчаємо дітей за новою редакцією правопису. Цьогорічні підручники вийшли з урахуванням орфографічних змін. Мова не йде про те, “правильний” чи “неправильний” оновлений правопис, подобається він нам чи ні… Мова про те, що державу розхитують на всіх фронтах. Звертаюся до “нових облич” у владі: “Наведіть порядок у країні! А як не вмієте керувати, то йдіть… самі знаєте куди”. Сумно…” – написав він на своїй сторінці у мережі “Фейсбук”.
Довідка: Нову редакцію “Українського правопису” було опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук 3 червня 2019 року – відтоді її рекомендовано застосовувати в усній мові та письмі.
Є три причини, які роблять зміни в українській орфографії важливими з точки зору суспільно-політичних процесів, а отже можуть становити інтерес не лише в самій країні, а і далеко за її межами, йдеться на ukrainian.voanews.
Причина перша – нові реалії
Український правопис не змінювався з 1989 року, а скільки всього з тих пір відбулося! Розпад Радянського Союзу, поява приватної власності, бізнесу. Інтернет, смартфони, месенджери і соцмережі, убер, коворкінг і каршерінгі. Однак правил, що регулюють те, як писати слова, пов’язані з усіма цими явищами, не було. Тому кожен дотримувався своєї нормі, а не якоїсь спільної. Тепер загальна норма з’явиться: і для айфонів з Айпад, і для Ютьюб, і для Фейсбук з твіттером.
Мова живе, з’являються нові слова, нові моделі слів, тому і словники повинні реагувати на все це швидше. В англійській, до речі, нові слова потрапляють в словники набагато швидше, ніж в українській чи російській.
Отже, перша причина пов’язана просто з оновленням мови, яке відбувається стрімко, а правопис досі застряг десь в минулому.
Причина друга – зміни в суспільстві
Одне з головних нововведень в новому українському правописі – офіційне закріплення фемінітівів. До цього гендерні процеси в мові ніяк не регулювалися. До речі, зовсім недавно фемінітіви були офіційно затверджені і Академією французької мови.
Новий звід українських правил пропонує утворювати фемінітіви за допомогою таких суфіксів: к– авторка, редакторка, студентка
-іц- (я) – наприклад, порадниця, радниця
-ін- (я) – плавчиня, продавчиня
-ес- – патронеса, поетеса
Комусь це може подобатися, комусь – ні, але тут важливо зафіксувати сам факт: лінгвісти, які стверджують норми, реагують на зміни в суспільстві і зміни в мові, вони не роблять вигляд, що “таких слів немає”.
До речі, важливо, що новий український правопис пропонує варіативність: в більшості випадків ви можете вибирати, якій орфографічній нормі слідувати – старій або новій.
Щоправда, що тут старе, а що нове – це теж питання. І саме з цим пов’язана третя, мабуть, найголовніша причина, чому ці зміни можуть бути цікаві жителям інших країн, а не тільки України.
Ця причина політична.
Справа в тому, що новий звід повертає норми так званого Харківського правопису. Вони були затверджені в 1927 році мовознавцями, більшість яких в сталінську епоху піддавалась репресіям.
У 1933 році радянський уряд визнав харківський правопис “націоналістичним”, скасував його і ввів інші норми, які наближали норми української мови до норм російської. Політбюро затвердило постанову: “Вважати за необхідне дати на сторінках газети “Комуніст” розгорнуту, докладну критику викривлень і помилок, допущених в “Словнику”, зокрема, пов’язаних з протягуванням в українську мову польських та інших іноземних слів в той час, коли для позначення нових понять є ближчі і добре знайомі українському народові російські слова”.
Однак харківський правопис досі продовжували використовувати багато представників української діаспори за кордоном. Цим нормам слідували деякі письменники, журналісти, друковані видання та навіть один з телеканалів.
Не буду вдаватися в деталі, але нинішній звід правил частково повертає те, що було ДО штучного зближення норм українського і російського.
Один з найяскравіших прикладів: слова, які прийшли з давньогрецької та латини, тепер можна писати двома способами: ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логарітм, міф, міфологія і мітологія. Це пов’язано з тим, що поєднання th частіше передається літерою Т – математика, наприклад.
Невідомо, чи будуть прописані в новому зводі правил запозичення слів, але можливо, це торкнеться і їх. До цього запозичення найчастіше відбувалися через російську. Наприклад, англійське prankster в російській, а потім і в українському перетворилося в “пранкери”, хоча, можливо, якби його запозичили безпосередньо, то так би і говорили: “пранкстер”, за аналогією зі словами “гангстер”, “гіпстер”.
Іншими словами, нові правила – це ще одна ланка в ланцюзі “Євросоюз – Помісна церква – закон про мову”, ще один ступінь, який відокремилася в стрімкому польоті ракети «Україна» в якусь свою сторону, в її спробі остаточно порвати з радянським минулим. Саме тому за такими, здавалося б, подробицями, як написання слів, так цікаво спостерігати.
Читайте також: В Україні запустили акцію з популяризації читання #Читай_досягай
