Знайдені на Житомирщині монети виявились ще більш унікальними, ніж вважали історики
Срібники, знайдені у Житомирській області, мають знаки і літери до цього невідомі історикам.
Про це йдеться в ТСН.16.45.
Археологи, історики, дослідники не можуть відірватися від скарбу. 32 срібника, яким може бути більше тисячі років, тепер можна роздивитися зблизька. “Це цікавий екземпляр з підписом, який я не бачив. Кілька днів це був потік інформації, різні настрої, величезна недовіра колег по цеху”, – каже науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олександр Алфьоров.
Знайшов ці монети житель селища Городниця Сергій Комар. Пішов у ліс на берег річки Случ набрати піску. Копнув і на нього посипалися монети. Фото знахідки потрапило до київського історика Олександра Алфьорова. Той з’ясував – срібникам понад тисячу років. На 27 монетах зображено тризуб – символ Володимира Великого. А от ще п’ять монет дуже рідкісні, на них двозуб – Святополка Окаянного.
“Серед цих монет є такі, що невідомі науці, представлені будуть вперше”, – додає Алфьоров.
Срібники були закопані неглибоко. Ймовірно їхнього власника переслідували, тому монети він заховав нашвидкоруч, каже історик. “Швидко зняв хустку чи плащ, закопав і мав надію швидко повернутися”, – припускає історик.
Востаннє скарб такої історичної цінності на території України знаходили півтора сторіччя тому під час будівельних робіт на Вознесенському узвозі у Києві.
“Не лише цікава монетна знахідка, він цікавий тим, що єдиний задокументований. Зараз вже не тільки в Україні, а вся східна Європа обговорює цю знахідку”, – каже співробітник інституту археології НАН України, археолог Андрій Петраускас.
Срібники, що пролежали в піску понад тисячу років, добре збереглися, кажуть реставратори. На чистку і реставрацію монет знадобиться щонайменше пів року. “Тонкий шар корозії на більшості з них, от ми бачимо проявляється, тобто збереженість непогана. Після реставрації буде нове “слово” в археології”, – додає художник-реставратор Віктор Голуб.
А от скільки грошей отримає той, хто їх знайшов – історики і археологи не можуть сказати. Бо на законодавчому рівні не відпрацьований механізм винагороди за скарб. “Можливо мільйон гривень, у нас не існує офіційної розцінки, але кажу, що такі речі мають бути оцінені державою максимально, щоб людина отримала гарантований своє нагородження”, – кажуть науковці.
Поки монети зберігатимуться у спецсховищі Житомирського краєзнавчого музею. Тут уже посилили охорону.
Відео – за посиланням.
Фото: Укрінформ
Читайте також: Фільм «Бовсунівські бабусі» здобув перемогу на кінофестивалі у Лондоні
