Як працювала Народицька лікарня у перші дні повномасштабного вторгнення росії
Журналісти Суспільне Житомир поспілкувалися з лікарями Народицької лікарні, які поділилися спогадами про те, як організовували роботу медзакладу з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Директорка Народицької лікарні Марія Пащук розповідає: в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року вона якраз була на чергуванні.
“Близько четвертої ранку до мене підійшов наш кочегар і сказав: “Маріє Іванівно, війна почалася”. Я кажу: ти що, здурів чи що? А він у відповідь: ходім, я вам покажу. Ми зайшли в приміщення лабораторії, відкрили штору і там в стороні Радчі я побачила спалахи і вибухи. Наш кочегар сказав, що це “Гради”. В мене спочатку був шок. Згодом я дала собі раду і почала організовувати евакуацію хворих в укриття. Працівники господарської служби за дві години облаштовували приміщення. Я викликала до себе головного бухгалтера, фармацевта та головну медсестру, аби вони прозвітували, що в нас є і чим ми будемо надавати медичну допомогу – що є на складах, чи маємо продукти та паливно-мастильні матеріали. За 24 години ми організували цілодобову роботу майже всіх лікарів. Я перших сім днів взагалі вдома не була”, – каже директорка лікарні.
Перші поранені надійшли до лікарні в ніч з 26 на 27 лютого – це були працівники поліції.
“Уже потім, коли бойові дії проходили на території нашого району, ближче до Києва, поступали поранені в 17-20 числах березня. З мінно-вибуховими травмами, з пораненнями від інших вибухових пристроїв, із пораненнями з вогнепальної зброї. Частина лікувалася у нас, важчих хворих ми переводили в Коростенську міську лікарню, в Коростенську районну лікарню і у військовий шпиталь в Житомирі”, – розповів хірург Народицької лікарні Олег Таран.
Щодня до лікарні госпіталізували до 25 поранених військових.
“Ми працювали тут цілодобово, – говорить лаборантка Народицької лікарні Наталія Шевченко. – Нас було три лаборанти, які працювали 24 на сім. Нам сюди кров цілодобово приносили. Скільки поступало наших солдатів, стільки ми і працювали. Відповідальність дуже велика, адже від результатів нашої роботи залежало життя наших солдатів”.
“Допомагали нам, лікарям, і жителі Народичів. Коли партіями привозили поранених – в основному, військових, то збігалися всі – навіть ті, хто не працював. Чули, що бомблять – всі одразу в лікарню, щоб допомагати хто чим може”, – каже анестезіолог лікарні Микола Сальков.
В укритті лікарні перебували не тільки хворі, а й жителі окупованих сіл: Радчі, Нової Радчі, Давидівки, Грезлі. Всього 84 дорослих та 19 дітей. Їх забезпечили триразовим харчуванням, питною водою, одягом, засобами особистої гігієни. Там можна було прийняти душ і лягти відпочити.
“Перших п’ять-сім днів у них було відчуття страху, – говорить директорка лікарні. – Вони боялися вийти з укриття навіть для того, щоб просто подихати свіжим повітрям та привести себе в порядок. Але ми провели з ними психологічну роботу, і все налагодилося. Працювали не лише лікарі й медсестри. Працювала і громада, і волонтери”.
За період активних бойових дій, що проходили на території громади у березні-квітні 2022 року, медперсонал Народицької лікарні надав медичну допомогу 223 постраждалим жителям громади та 65 військовим.
З 17 березня та аж до кінця 2022 року в лікарні надали медичну допомогу 276 військовим: 65 – під час активних бойових дій та 211 – після них.
