У зруйнованому окупантами селі на Житомирщині мешканці чекають допомоги у відбудові

Мешканці Морозівки живуть у приймах по родичах та знайомих, бо все їхнє майно знищене російськими ракетами. У селі – руїни, а там, де будинки менше пошкоджені – вже склять вікна і кладуть шифер, але не в усіх односельчан, йдеться в ТСН.

«Внаслідок ракетного обстрілу у нас постраждало 5 кролів, живцем згоріла кобила Пальма, живцем – дві корови», – розповідає Микола, який за ніч лишився безхатьком – усе господарство, уся сільськогосподарська техніка і дім згоріли від влучання.

Микола обробляв поля, мав пшеницю і комбайни, мав роботу. Тепер має на руках хіба папір від чиновників про втрачене майно, допомоги жодної поки не отримав. «Нам дали акт із п’ятьма підписами, що знищений будинок, акт огляду, і ми сидимо з ним 5 місяців, ніякого руху не має», – каже чоловік.

Село Морозівка дуже сильно постраждало від ударів і російської авіації та артилерії. Вирви і обвуглені фундаменти – на кожному кроці. Нині по селу трохи перекривають дахи і склять вікна, але не усім. «Комісія, що визначає, кому виконувати, які роботи, це на голову не налазить. Дача, де ніхто не живе, перекрили сто відсотків, а другий будинок, він постраждав, але там ніхто не живе, перекрили сто відсотків, там люди в Німеччині обстрілу не бачили, а теж – сто відсотків», – розповідає Микола.

Наталя – багатодітна мати з сімома дітьми, і живе в дірявому будинку. Кілька шиферин їй замінили, і на тому допомога від районної влади скінчилася. «Дах пообіцяли подивитися візуально, написали 10 квадратів, це 10 шиферин, що вони мене врятують, коли в мене весь дах тече, він у мілких тріщинах після бомбардування, стоять миски, як дощ йде, воно все тече», – жаліється жінка.

Люди, котрі залишилися без даху над головою, зі страхом очікують на осінь і зиму, бо самотужки ані побудувати новий будинок, ані перекрити дах у старому не зможуть. А дощі і сніг доруйнує те, що не доруйнували російські снаряди.