Центральна Рада вирішила, що тризуб стане гербом України, на вокзалі в Коростені

26.02.2018

Історичне засідання парламенту УНР пройшло рівно 100 років тому в залізничному вагоні.

– На початку лютого 1918 року російські більшовицькі війська на чолі з маніакально жорстоким революціонером Михайлом Муравйовим захопили Київ, влаштувавши криваву розправу над тисячами обивателів, – розповів «ФАКТАМ» завідувач Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук. – Центральна Рада була змушена евакуюватися спочатку в Житомир, потім в Коростень. Саме на вокзалі Коростеня в залізничному вагоні Мала Рада (орган Центральної Ради) 25 лютого (за новим стилем) проголосувала за те, щоб тризуб – княжий знак великого князя Володимира Хрестителя – став гербом Української Народної Республіки.

– У суспільстві була єдина точка зору про те, що прапором УНР стане синьо-жовтий стяг, а ось з приводу герба спочатку були різні думки, – розповів «ФАКТАМ» фахівець з геральдики, заслужений художник України Олекса Руденко. – Так, лідер Центральної Ради Михайло Грушевський, хоча і включив до свого варіанту герба тризуб, але центральним його елементом бачив золотий плуг на синьому щиті. Серед інших пропозицій – синій щит з 30 зірками (за кількістю земель УНР), такого ж кольору щит із сімома зірками (по числу букв в слові «Україна») … У 1917 році спеціальна комісія розглядала ці та інші пропозиції, але остаточного вибору так і не виконала.

Тим часом у народі все більше стверджувалося уявлення про те, що гербом держави повинен стати тризуб. Цьому сприяло те, що художник Нарбут зобразив його на перших українських грошах (100 карбованцях), запущених в оборот в кінці 1917 року.

Дружина іншого художника Василя Кричевського Євгенія написала в спогадах, що її чоловік почав роботу над дизайном герба УНР, головним елементом якого є тризуб, в січні 1918 року. Їхня сім’я тоді жила в Києві в багатоквартирному будинку Михайла Грушевського. На початку лютого, перед тим як почати штурм української столиці, більшовицькі війська Муравйова цілеспрямовано розстріляли з гармат цю будівлю. Кричевські з донькою, якій був місяць від народження, ледь встигли покинути горів будинок. У вогні загинули зроблені Кричевським перші ескізи герба, банкнот, поштових марок.

– Так що, коли 25 лютого Мала Рада прийняла в Коростені рішення, що гербом УНР стане тризуб, конкретних ескізів не існувало, – розповів «ФАКТАМ» завідувач Музею мистецької родини Кричевських в селищі Опішня Полтавської області Анатолій Плохій. – На початку березня українські війська за підтримки армії кайзера Німеччини звільнили Київ від більшовиків. Центральна Рада повернулася до столиці, і Михайло Грушевський попросив Василя Кричевського подати пропозиції щодо дизайну малого і великого гербів країни, вірчих грамот і поштових марок. На виконання завдання відводилася тиждень. 22 березня ескізи малого і великого гербів, створені Кричевським, були затверджені Центральною Радою. До сторіччя цієї події в нашому музеї будуть проведені урочисті заходи.

990px-UNR_coa_projects.svg