“Кратерами” між Коростенем та Хотинівкою можна їхати лише 5-10 км на годину

06.02.2018

Десятки тисяч кілометрів розбитих місцевих та сільських доріг від 1 січня під відповідальністю влади на місцях. Чиновники переконують – реформа децентралізації автошляхів покликана покращити стан покриття у глубинці. Але там, куди не їздять автобуси і недоїзжає швидка, – люди іншої думки. Чи дочекаються бодай якогось ремонту у провінції? З’ясовував Даніїл Снісар з Подробиць.

Ремонтовані останній раз 10 років тому. Або ж зовсім ніколи. 60 тисяч кілометрів, назвемо їх дорогами, які десятиліттями не ремонтували, перейшли у підпорядкування місцевих керманичів. Здавалося б – зразкова схема. Місцева влада з громадою спільно вирішує – де латати, де виконати роботу капітальну. Гроші у новоствореному фонді автошляхів є, але останнє слово за чиновниками все ж вищого рівня.

Сільська дорога між Коростенем та селом Хотинівка на Житомирщині. Всього 14 кілометрів гравію. Але ж яких! Затягнутих павутинням вибоїн та ям. Середня швидкість руху – 5-10 кілометрів на годину.

Такі ями, що проїхати не можна

Швидка з райцентру до села доїзджає через раз і тільки за сприятливої погоди. Автобуси, у кращому випадку – кілька разів на тиждень.

″А люди працювали б у місті Коростень. Добиратися дуже тяжко. Таксі їхати, Швидка…Великі проблеми! Все із-за тієї дороги″,- говорить Валентина Пелюшкевич, Хотинівській сільский голова.

Валентина Миколаївна щойно з райцентру. Сільска очільниця вкотре випрошувала у владних кабінетах грошей на ремонт шляхів у селі та околицях. Сподівалася на зміни після “децентралізації”. Та вкотре почула тільки обіцянки. Каже, затягувати паски більше нема куди. Грошей у бюджеті села не вистачить навіть на мінімальний ремонт.

″Саме на ці дороги витрачаємо кошти, які б передбачалися може там утеплення школи, чи дитячого садочка. Кожен лобіює свої інтереси. Ближче до Житомира живуть, може там у них свої проблеми є. Хто буде на наші дороги звертати увагу?″ ,- жаліється Валентина Пелюшкевич, Хотинівській сільский голова

″І резину міняв, і ходову. Це ж машина на ізнос іде!  Невже люди у наш час не заслужили по нормальних дорогах їздити?″,- розповідає Руслан, водій.

Таких сел по Україні – тисячі. І з ще більшими проблемами. І поки що провінційні стежки – не в пріорітеті у реформаторів. Мовляв, людей та машин тут небагато. Почекають.

Годівницею, тобто бюджетом, розпоряджаються тепер обласні держадміністрації. Там вирішуватимуть – хто, скільки і на що отримає. У Малинському районі – плани амбіційні. Вже у цьому, 2018, році хочуть відремонтувати понад 60 кілометрів доріг. Все залежатиме від рішень на обласному рівні

″Кошти виділені. Законодавство написане. Але на даний час – перехідний період. Відбулася ситуація, коли одна організація займалася обслуговуванням. В них ці повноваження забралися. Повноваження передались. На сьогоднішній день відбувається реорганізація департаменту, який буде займатися безпосередньо цим видом робіт, обслуговуванням, освоєнням коштів та замовлянням договорів″.- говорить Дмитро Кисильчук,  голова малинської РДА.

У райраді кажуть – реформу в країні розпочали, але механізму виконання – немає. Аби прийняти на баланс автомобільні дороги – на місцевих рівнях необхідно створювати нові підрозділи, наймати фахівців, інженерів, купувати техніку. Де брати кошти на таку реформацію чиновники – не знають. Кажуть, у найближчі кілька місяців нововведення наврядчи запрацює на повну. Що вже там казати про якусь Хотинівку.