Деталі вбивства 23-річного військового з Житомирщини в Одесі: за 7 місяців розслідування не вручили жодних підозр
Військовослужбовця з Черняхова Богдана Александрова застрелили в одній із багатоповерхівок Одеси наприкінці червня 2024 року. За словами рідних Богдана, слідчі за 7 місяців розслідування нікому не вручили підозр. На момент вбивства у квартирі також перебували дві дівчини та ще один військовослужбовець з Житомирщини.
Про це інформують у виданні Суспільне Житомир.
Дослівно: “Богдан Александров – військовослужбовець ЗСУ із Черняхова на Житомирщині. У 2023 році брав участь у бойових діях на Донецькому, Запорізькому та Харківському напрямках, у березні 2024 року отримав звання капітана“, — зазначають у виданні.
Матір Богдана Таміла Попік розповіла журналістам Суспільного, що її 23-річного сина 30 червня 2024 року застрелили з автомата в одній з багатоповерхівок Одеси.
“27 червня я зі своєю дитиною розмовляла по телефону десь годину-дві. Він каже: “Мама, я у відрядженні”. Потім уже 30 червня мені повідомили, що моєї дитини вже немає. Сьомий місяць нікому не вручена не підозра, нічого. Вбивці живуть собі своїм життям. У тій страшній квартирі їх було четверо. Мою дитину вбили – їх лишилося троє“, — говорить матір Богдана.
Про свого сина жінка розповідає, що він був справедливим, амбітним і водночас дружнім та товариським.
“Мені здається, що він нікому в світі нічого поганого не зробив. Він дуже любив справедливість. З ним у нас були дуже теплі відносини. Ми постійно були на зв’язку. Не було такого дня, щоб ми не переписувалися. Він був світлою і чистою дитиною“, — сказала Таміла Попік.
Зі слів сестри Богдана Світлани, у квартирі, де сталося вбивство, були дві дівчини та ще один військовослужбовець із Житомирщини.
Журналісти Суспільного зв’язалися телефоном зі старшою із дівчат на ім’я Катерина. Вона розповіла, що була у ванній кімнаті в момент, коли почула гучний звук.
“Я не зрозуміла, що це постріл. Я почула один голосний “бах”. І одразу почула запах сірки — тобто пороху, як мені потім сказали. Секунд 30 минуло, після чого одразу зайшла моя сусідка з гуртожитку Надя. Я спитала її, що сталося і чи всі живі та цілі. Вона сказала, що так, але їй погано. У мене взагалі не було думки, що щось сталося“, — сказала Катерина.
За її словами, після Надії до ванної кімнати зайшов товариш Богдана — військовослужбовець на ім’я Євгеній.
“Він каже: “Зараз ми з Бодьою поговоримо, і можете виходити”. І Надя мене утримує. Я відкриваю двері і всюди бачу кров. Бачу Женю, який стоїть з “ганчіркою” і витирає цю кров. Я починаю відразу кричати: “Де Богдан?!” Йду у вітальню — там немає. І він (Євгеній — ред.) стоїть біля шафи. Відкриває шафу, посуває трохи і я бачу голе тіло. Я одразу в істерику“, — розповіла Катерина.
Сестра загиблого Богдана Александрова Світлана Попік сказала, що працівники моргу на Житомирщині повідомили їй, що в її брата влучили п’ять куль.
“Коли ми приїхали забирати мого брата з Житомирського моргу, він вже був наряджений. Ця людина, яка його наряджала, забрала мене, щоб віддати документи і сказала: “Ваш брат дуже страшно вбитий, його спина вся в решето”. Мені також повідомили в морзі, що в нього зламана права рука, але він гарно зафіксував руку: “Ви не переживайте, вона вам буде нормально триматись”, – мені так сказали. І тоді вже, коли ми на кладовищі розв’язували йому руки, ця рука просто впала“, — говорить Світлана.
Зі слів сестри Богдана, вона довго намагалася зв’язатися з 17-річною Надією, яка теж була в квартирі, щоб почути її версію події.
Інша дівчина та її адвокат відмовилися від коментаря, так як і Євгеній. У поліції Одеси, журналістам також не надали відповідь на інформаційний запит про те, на якому етапі перебуває слідство, посилаючись на статтю 222 Кримінального кодексу, за якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, у якому вони визнають можливим.
